Посуха на півдні Польщі

Сер 9, 2022

Widok na wyschnięte koryto rzeki San.

фото Mirosław Piela

Останні повідомлення преси про зникнення води в руслах річок у верхній частині їх течії в Польщі викликають занепокоєння серед громадян і експертів. Проблема посухи, яка виникла в останні роки внаслідок зміни клімату, стосується найбільших річок Польщі, зокрема Сану, яка є прикордонною річкою між Польщею та Україною. Ця ділянка є частиною пілотної території проекту «EU-WATERRES: інтегрована в ЄС система управління транскордонними підземними водними ресурсами та антропогенними небезпеками» (Проект № 2018-1-0137).
Метою проекту, який фінансується ЄЕА та Фондом грантів Норвегії для регіонального співробітництва, є підвищення спроможності державних установ управляти транскордонними ресурсами підземних вод шляхом створення інтегрованої інформаційної платформи, впровадження нових інструментів аналізу даних та рішень для координованого управління і інтегрований захист підземних вод.

Як реалізація вищезазначеної цілі сприятиме покращенню ситуації та мінімізації негативного впливу зміни клімату на стан підземних і поверхневих вод у Польщі? Відповідь на це питання криється в роботі, яку з 2020 року проводить польсько-українська команда експертів у галузі гідрогеології, гідрології та водного господарства. Геологія – це наука, яка, якщо ми не маємо повного набору даних, може бути неоднозначною, тому перший етап роботи включав гармонізацію геологічних і гідрогеологічних даних між двома країнами. Це дозволило визначити просторову протяжність транскордонних геологічних шарів, які потенційно можуть бути резервуаром підземних вод. На наступному етапі експерти з динамічного моделювання створили регіональну модель як основу для визначення зон, де ґрунтові води можуть більш-менш вільно переміщатися між країнами.

Але тут виникає питання, чому проектну групу цікавлять підземні води, адже проблема стосується поверхневих вод і зникнення річки Сан у її верхів’ї? Тому що підземні води нерозривно пов’язані з поверхневими. Кожна річка в усьому світі гідравлічно пов’язана з водоносними горизонтами, які вона перетинає своїм руслом. У періоди, коли випадає велика кількість опадів, частина води просочується в ґрунт і потрапляє у водоносний шар, де утворює так звані підземні водні ресурси. У посушливі періоди, коли немає опадів, річка живиться лише підземними водами. У таких випадках спостерігаємо значне зниження рівня води в руслі та уповільнення течії. Іншими словами, річка міліє і вода тече повільніше. В екстремальних випадках рівень ґрунтових вод може опускатися нижче ерозійного рівня річки, тоді річка втрачає своє єдине джерело; живлення і водний потік зникає. Так відбувається у верхів’ях Сану. Ця територія на гідрогеологічних картах визначена, як позбавлена основного придатного водоносного горизонту, водоносні горизонти є лише локальними і їх потужність обмежена.

Тоді повернемося до питання, яке було поставлене спочатку. Як проект EU-Waterres може допомогти мінімізувати ризик виникнення подібних явищ у майбутньому? Створюючи динамічні моделі, що відображають реальні гідрогеологічні умови, фахівці можуть точно визначити причини втрати води у верхів’ях Сану. Моделі також є джерелом інформації про відсоткову частку підземних вод у живленні Сан. Іншими словами – скільки води в річку надходить за рахунок опадів, а скільки за рахунок підземних вод. Знаючи відповіді на ці питання, можна скорегувати діяльність у нижній частині річки, щоб мінімізувати ризик втрати води в річці . Ця діяльність, відома як управління водними ресурсами, становить інтерес з обох боків кордону та є однією з головних цілей проекту EU-WATERRES.

фото Mirosław Piela

Перейти до вмісту